Вишково, реформатська церква

Розташоване на лівому березі ріки Тиси Вишково було в свій час одним з п’яти вільних королівських міст Марамороського комітату, яке в XIV столітті почало відігравати провідну роль на даній території. На горі, що височіла над містом навіть було зведено замок. Однак після зміцнення Хуста як силового осередку, Вишково поступово втрачає своє значення.

Церква, що стоїть на невеликому пагорбі у північній частині нинішнього селища, здебільшого зберегла свій середньовічний вигляд. Її стіни викладені з колотого каменю, а оздоблюючі елементи виготовлені з тесаного каменю. До нави прямокутної форми з плоским перекриттям зі східного боку прибудована продовгувата апсида, що завершується п’ятьма гранями восьмерика. 
Головною оздобою західного фасаду нави є портал із стрілчастим завершенням та щедро прикрашеним різьбою кам’яним обрамленням. Посередині північного фасаду нави розташований ще один портал, значно менший за розмірами, однак схожий за формою профілю обрамлення до західного порталу. На південній та північній стінах нефу прорізано по три віконних отвори, а простір апсиди освітлюється середньовічними вікнами.
Сьогодні церкву оточують кам’яні мури, за якими розкинувся густо-зелений сад, розміри якого дивують око тільки після проникнення на його територію.

Ширина нефу розміром в 11 метрів схиляє до думки, що в добу середньовіччя неф навряд чи  міг мати склепінчасте перекриття.  Він і сьогодні перекритий плоскою стелею, зведеною ще в 1789 році.
Дводільна апсида з плоским перекриттям відмежована від нефу тріумфальною аркою, яка має стрілчасте завершення. На північній стіні апсиди виявлено замурований вхід до ризниці. 
Колишній настінний розпис церкви викликає неабиякий інтерес з декількох причин. З описів, підготовлених дослідниками, нам відомі  композиції «Вознесіння Господнього» і «Гріхопадіння»,  виконані в 1741 році, коли церква належала  послідовникам реформатської віри.

Дата спорудження церкви скоріш за все може співвідноситися з початком XIV століття. За своїми розмірами вишківська церква є найбільшою серед храмів тих поселень, що отримали в 1329 році статус вільних королівських міст. Характерним для тих часів є також орнаментальне оздоблення з рослинним мотивом на стовпах вівтарного завершення. Аналогічний мотив зустрічається на вівтарному завершенні тячівської церкви.
Художньо-архітектурна цінність церковної споруди зросла завдяки сенсаційній знахідці Йожефа Ланґі, який під час досліджень в листопаді 2012 виявив фрагменти  фрескового розпису. Стіни апсиди покриті виконаними у відмінній техніці фреско композиціями на тему «Тайна вечеря», «Зрада Спасителя в Гетсиманському саду» та «Святі мучениці». Продовження дослідницьких та реставраційний робіт може посприяти перетворенню вишківської реформатської церкви на один з найбільш привабливих об’єктів релігійного туризму.