Тарпа, реформатська церква

Назва села згадується вперше у 1299 році, а в 1332-му році вже стояла його церква освячена в честь Св. Андрія. Вже в середні віки поселення мало ранг опідуму. В частині поселення під назвою Тарпасіґет першоджерела згадують пропавлікіанський монастир.

Тарпівська церква є найбільшою церквою в області Береґ, вона виділяється серед інших середньовічних церков також і своїми розмірами.Від величезної середньовічної церкви залишилися лише стіни її нефу, збудовані з великих кам’яних брил вулканічного походження. Ми не знаємо, чи є нинішня церква тією, що згадана на початку XIV століття, або вона була побудована після її знесення –на межі XIV–XV століття. Зберігся західний портал, а також південний портал з арковим контрфорсом, прикрашений валиками, який відкривається з притвору. Готичні вікна в процесі перебудови в XVIII столітті, були розширені. Над південним порталом встановлено кам’яну дошку з гербом родини Баторі, обрамлену знаком ордену Дракона.

Полотно порталу, товщиною 7 см є середньовічним, разом з оригінальними петлями та замком. На території нашої країни непошкоджені експонати готичної столярної роботи єдуже рідкісними.

Всередині XVI століття церковна громада перейшла у реформатське віросповідання. В 1795-му році по ширині нефу середньовічної церкви було збудовано величезну зальну церкву, до якої зі східного боку добудували вежу висотою 45,5 м. В 1881-му році у вежу влучила блискавка такої сили, що її дзвони розкололися.

Особливими пам’ятками церкви є середньовічні настінні розписи, датовані початком XV століття. На першій і одночасно найбільшій за розміром картині зображено битву Св. Георгія з драконом, що займає видатне місце в угорських пам’ятних історично-мистецьких матеріалах. Особа Св. Георгія, який був втіленням рицарської доблесті, завжди викликала в країні особливу повагу, а в Тарпі вона могла мати ще більше значення, оскільки за легендою – предок родини Баторі, яка збудувала церкву, вбив дракона, що жив в ечедських болотах, і на обрамленні їх родинного герба з зубами дракона незабаром з’являється також і знак Ордену Дракона, заснованого королем Жигмондом. В лівому верхньому куті регістру картини видніється місто та королівська пара, яка стоїть на башті. В правому верхньому куті молиться викраденапринцеса.

Центральна частина регістру картини заповнена зображенням святої постаті на здибленому коні. Під копитами коня звивається дракон, в тріщині скали видно головималих драконів. На середній картині зображено епізод із Голгофи, з постатями Марії та Св. Іоана під хрестом. На третій картині зображено Св. Михаїла з мечем в правій руці, який тримає в лівій руці терези. В лівобічних шальках терезів знаходиться стилізована башта, апротилежні шальки терезів не може переважити навіть трійка сатанинських фігур за допомогою жорнового каменю.

Листова дерев’яна стеля церкви виготовлена в 1782-му році, а згодом – в 1903-му році її було пофарбовано. З предметів інтер’єру виділяється амвон в стилі народного бароко, з переламаною короною.Цей предмет походить з XVIII століття, так само як і простої форми картина в стилі бароко, що видніється на так званій «лавці попаді».