Секей, реформатська церква

Перша згадка про село датована близько 1284 роком. Його назва вказує на те, що воно колись було місцем проживання охоронців кордону. Про церкву вперше згадано в 1324-му році, вона освячена в честь Святого Михаїла.

В своїй нинішній формі будівля є однонефною, з півциркульним завершенням апсиди, яка має однакову з нефом ширину та висоту, укріплена контрфорсами, збудована повністю з цегли. Південний фасад нефу прорізаний двома віконними отворами. Вхід до церкви відкривається на центральній осі західного фасаду нави. Портал зі ступінчастим обрамленням, влаштований в прибудові, має стрілчасте завершення.

Проведені в 2007-му році археологічні дослідження дали несподіваний результат. З’ясувалося, що оригінальну апсиду знесли, і в середині XVIII століття було зведено повністю нову частину будівлі. Раніше апсиду церкви датували епохою династії Арпадів. Згідно результатів досліджень, перша церква стояла вже у 1324-му році. Допустимо, що її збудувала на межі XII-XIII століття родина Банк з роду Гонтпазмань. 
Під час другого будівельного періоду західну стіну та вхідний портал нефу розібрали, а потім продовжили церкву в західному напрямку. На південній стіні нефу розміщено два віконних отвори з півциркульним завершенням. Новий вхід влаштували через портал в західній стіні. Портал має стрілчасте завершення, над ним знаходиться ніша, що також має стрілчасте завершення.

В результаті розкопок, на південній внутрішній боковій стіні нефу були знайдені настінні фрески. З постатей, що зображають двох святих жінок – від тієї, що розміщена на схід, збереглася лише голова, а від тієї, яка знаходиться на західній частині нефу, збереглася також і верхня частина тіла. Фрески датуються XV століттям.
Перебудова, проведена у XVIII столітті торкнулася не лише апсиди, але також було розібрано і середньовічну тріумфальну арку та північно-східний контрфорс нефу. В кінці XVIII століття, а потім в XIX столітті на будівлі було здійснено декілька ремонтів, які торкнулися дерев’яної стелі, даху та інвентарю.