Сабольч, реформатська церква

Угорські племена, які оселялися в Карпатському басейні, в першу чергу освоювали саме цю територію, на якій в поселенні Сабольч – з метою створення місця розташування своїх вождів – було збудовано замок, оточений захисною стіною із величезних дерев’яних стовбурів, сформовану у вигляді наповнених ґрунтом касет. Збудоване у IX-X столітті Сабольчське земельне городище є одним з найбільш імпозантних та найбільших земельних городищ в Центральній Європі. Сабольч разом зі своїм могутнім замком в середньовіччі був центром Сабольчського комітату.

Реформатська церква в Сабольчі відноситься до найбільш старовинних релігійних центрів області. Церква стояла вже у XI столітті. Церковна рада та законодавчі національні збори, проведені 20 травня 1092 року, на яких приймав участь сам Святий Ласло, прославили Сабольч навіки. Сабольчська церква в ті часи була храмом декана, в якому він знаходився. Церкву було освячено в честь Діви Марії.

Найбільш давнім періодом будівництва церкви є кінець XI століття, коли тут було збудовано кам’яну церкву базилічної форми, яка складалася з одного основного та двох бокових нефів, в яких також розмістили вівтарі. Апсида з кам’яним склепінням має півциркульну форму, склепіння бокових нефів мають пряме завершення. Церковний портал відкрито на південному боці. Ззовні церква покрита вапняною штукатуркою. На початку XV століття храм Діви Марії стає парафією, в цей час побудована сакристія. В святилищі були також і фрески, які згідно описів зображали апостолів або святих. Від цих настінних розписів могли залишилися лише тяжко розпізнавані фрагменти.

Пізніше церква стала занедбаною, в 1757-му році ще стояло шість кам’яних колон зі склепінням, їх було необхідно перештукатурити, а також було розширено і південний портал. 
В 1847-му році колони, що потріскалися через землетрус, були розібрані, південний вхід замурували, відкрили новий вхід на західному боці, сакристію знесли.

В 1900-му році трапилася нова значна перебудова. Замість західного порталу, прорізавши на сході півциркульну стіну апсиди, було відкрито новий вхід. Було збудовано вежу-дзвіницю висотою 40 м, з’єднану з західною стіною церковної будівлі. В кінці 1944 року солдати відступаючих частин німецької армії підірвали церковну вежу, а разом з нею обвалилася також і західна стіна нефу. Зруйновану частину стіни після війни відбудували. В 1970-му році розпочалися археологічні дослідження, які розкрили кам’яні колони. Пізніше роботи продовжилися, і після їх закінчення зразково відреставрована церква створює середньовічне просторове враження. Сабольчський монастир Діви Марії, в якому одноапсидне святилище з’єднане з базилічним трьохнефовим інтер’єром, є прикладом угорської церковної архітектури XI століття, аналогами якого за планом забудови є I-й кафедральний собор у м. Калоча (Kalocsa), каплиця у м. Печварод (Pécsvárad), а також церква королівської курії в м. Зірц (Zirc).
Сабольчська реформатська церква є воротами до Шляху середньовічних церков, вона є одним із найгарніших предметів історичної спадщини області.