Хуст, реформатська церква

Розташований на правому березі ріки Тиси Хуст, колись був центром  Мармароського королівського маєтку. У середньовіччі тут мешкали саксонські торговці та угорці, які займались здебільшого землеробством та видобували сіль. Хуст належав до поселень, що володіли  статусом вільних королівських міст. З розмірів церковної десятини, яка збиралась парафіяльною церквою, посвяченою в честь Св.Єлизавети видно - Хуст в XIV столітті був третім найбільш значущим поселенням Закарпаття.

З'єднаний із величавою чотирьох'ярусною вежею-дзвіницею неф хустської церкви та однакова за висотою з ним апсида з однією травеєю, що завершується п'ятьма гранями восьмерика, скоріш за все були споруджені в один будівельний період.

Щодо ризниці, то вона є більш  пізньою прибудовою, хоча форми її дверних та віконних отворів свідчать про те, що її спорудження відбувалося в епоху середньовіччя.  Архітектурні деталі церкви здебільшого виконані в готичному стилі, хоча де-не-де  дає про себе знати  і  романський стиль. Якщо взяти до уваги елементи  західного та південного порталів,  то можна зробити висновок, що вони виконані в традиціях ранньої готики. Тому найбільш прийнятною виглядає версія, прихильники якої вважають, що церква була зведена в другій третині XIV століття.  Не  випадково, що своїми формами хустська церква найбільше нагадує тячівську і вишківську, адже період після 1329 року ознаменувався значним піднесенням королівських  міст.   Слід зазначити, що спорудження однієї частини церкви може датуватися ще більш пізнім періодом. Одразу впадає у  вічі, що пілястри вівтарної апсиди різко завершуються десь на половині висоти віконних отворів, при цьому відсутнє органічне поєднання з насадженими на них консолями, які слугують підтримці нервюр.

Перший розпис на стіни хустської церкви, який зберігся до наших днів, нанесений очевидно ще в першій половині  XV століття. В цей період фресками покрили, швидше за все,  лише південну стіну нефу та північні пілястри тріумфальної арки. Фрески були розчищені Йожефом Лангі за підтримки фонду Ласло Телекі. На північній стіні біля тріумфальної арки збереглися фрагменти композиції із зображенням Св.Олени, а в її середньому регістрі були виявлені зображення угорських канонізованих королів: Св. Ласло, Св. Іштвана та Св. Імре.

В пошкодженій сюжетній композиції лівого регістра вдалося розпізнати  дві постаті: одна з них - жінка на колінах із зведеними до молитви руками. На західній стіні нефу в 2012 році було розкрито досить незвичну композицію, де зображений в повний зріст страждаючий Христос показує свої рани. На південному боці тріумфальної арки з боку вівтарної апсиди виявлені образи  двох «мудрих дів».