Четфалва, реформатська церква

Перша згадка про розташоване на правому березі Тиси поселення  Четфалва (Четово)  датована  1341 роком. Про початок будівництва та подальші перебудови церкви  немає жодних письмових відомостей, однак, виходячи з плану будови,  вона зберегла свої середньовічні архітектурні форми. Схоже на те, що зведення церкви охоплює один будівельний період, скоріш за все XV століття. Вівтарна апсида завершується п’ятьма гранями восьмерика, довжина нефу 7,5  метрів, ширина - 5,5 метрів. Ризниця була знесена. У західній  частині знаходиться портал зі стрілчастим завершенням.

Неф освітлюється двома вікнами із стрілчастим завершенням, прорізи яких були збільшені ймовірно в XVIII столітті. В часи середньовіччя стіни нефу був пофарбований, про що свідчать виявлені під час реконструкції залишки фарби.

В середині церкви, на північній стіні нефу була знайдена невеличка за розмірами ніша-пастофорій із кільоподібним завершенням. На північній стіні апсиди також була розкрита подібна ніша, обрамлення якої було оздоблене більш щедрою різьбою, а напроти неї - замурована седілія зі стрілчастим завершенням. Під час реставрації в замурованій седілії було знайдено п’ять майстерно витесаних та покритих червоною фарбою кам’яних уламків, які згідно припущень фахівців могли бути фрагментами пілястр та виносних п’ят склепіння.

Ці фрагменти експонувались на виставці в церкві.  Під час реставраційних робіт після повеней 1998 та 2001 років Йожеф Ланґі провів зондажне дослідження стін, в результаті чого було виявлено середньовічний настінний розпис.
 
Сюжет на тріумфальній арці піддається тлумаченню: на виконаному у фресковій техніці розписі можна розпізнати зображену на білому фоні постать Святого Михаїла, який у піднятій правій руці тримає спис і пронизує ним сатану. Розпізнати зображення сатани, який лежить біля його ніг, практично не можливо. Виявлені  в ході  дослідження архітектурні елементи та настінний розпис, дозволяють висунути припущення, що спорудження  церкви відбувалося в один період – скоріш за все  в середині ХV сторіччя, тобто в ті часи, коли поселення належало сім’ї Сейчі. Перед західним фасадом була споруджена  дзвіниця з чотирма вежами-фіалами.

До часів реформації належать настінний розпис стелі та внутрішнє оздоблення церкви, які були створені руками майстра Ференца Асталоша Ландора. Його витвором є також дерев'яна стеля церкви в Такоші. Особливої уваги в інтер’єрі церкви заслуговують розташовані вздовж правої та лівої стіни нефу пофарбовані дерев’яні хори, а також амвон і акустичний відбивач.