Береґшурань, реформатська церква

Назва поселення появилося вперше в документованих джерелах у 1279 р. Наявне поселення походить від обійстя роду Ката. У XVI ст. у Шурані стояв навіть дворянський маєток. У 1566 році татари повністю змарнували село, а його населення відвезли силою.

Шуранська церква згадується у 1363 році. Реформатська церква села височить у центрі поселення. Це однонефна будівля, звернена престолом до сходу, з полігональною апсидою і вежею в західній частині. В осі південного фасаду нефу видно виступаючий від площини фасаду замурований готичний портал. Над порталом видно воронкоподібне сферично розділене кругле вікно, що має одвірок з мурованого тесаного каменю. Південну стіну нефу прорізають два віконних отвори різного періоду, але одного готичного стилю. Через підніжжя вежі до нефу з плоскою стелею дорога веде через портал готичного стилю. Тріумфальна арка стрілчастого завершення, західна частина апсиди має бочарне склепіння, а східна – лоткове склепіння без замкового каменю із шести нервюр з одним пазом. У південній стіні видно заглиблену седілію з профілем сегментного завершення, а у північній – пастофорій. Проведені археологічні дослідження виключили те, що сучасна споруда носить архітектурні фрагменти ХІІІ століття. Сучасна церква імовірно була зведена між 1335 та 1363 роками. Єдина середньовічна перебудова храму відноситься до кінця XV ст. З цього періоду походить наявне склепіння апсиди, дві вікна, а також дароносиця. Якраз у цей період жив той член сім’ї, який посідав найбільшу службову посаду – згаданий у 1504 р. каштелян Ердода, Янош Шурані.

Пізніше було проведено нові перебудови церкви. Після того, як церква потрапила до кальвіністів, ризницю в кінці XVI століття було знесено. До споруди було добудовано дзвіницю, віконні отвори нефу були змінені. Реконструкція церкви була проведена у 1930 та 1970 роках, дослідницькі роботи розпочалися у 2001 році.