Бакталорантгаза, римо-католицька церква

В середньовіччя село було маєтком сім’ї Бактаі. Перші документовані згадки походять з 1317 року. Відомо, що село не входило до реєстру папської десятини (1332-1337 рр.), що імовірно означає і те, що храм навряд чи міг бути зведений раніше вищенаведеної дати. Його зведення безумовно могло бути в період 1340-их років, і самого забудовника храму ми повинні шукати серед членів сім’ї Бактаі.

Зведена у перший архітектурний період церква мала прямокутну в плані основу, яка складалася із нефу з прямим плафоном та квадратної апсиди з бочарним склепінням, що примикала до нього зі сходу напівкруглою тріумфальною аркою. Кути нефу та апсиди були прикріплені діагональними контрфорсами ступінчастої форми. Східну частину апсиди прорізують два щілинні вікна. В осі західної стіни нефу знаходяться членовані готичні ворота з кам’яним обрамленням. У північній стіні апсиди з бочарним склепінням знаходиться дароносиця готичного стилю.

 Більшість цеглин стінної кладки мають червоний колір, серед яких – без ніякого утримання симетрії – видно і цегли чорного кольору; більшість із них показують вид свинцевої цеглини. Під час досліджень 2009 року також було виявлено і залишки середньовічної штукатурки сіруватого кольору.

У другій половині XVI століття храм потрапив у руки протестантів, а у 1731 році був повернений католикам. Якраз в цей час храм було розширено в західну сторону і зведено дзвіницю. Вибраний із демонтованої західної стіни нефу ренесансний кам’яний портал з надписом було розміщено на східній стіні дзвіниці. У 1856 році було проведено обширну реконструкцію храму, були знесені контрфорси і створено нові віконні отвори.

У римо-католицькому храмі реставраційні роботи були розпочаті у 1962 році, якраз тоді було виявлено на східній стіні настінний розпис Розп’яття Христового. Цей розпис пізніше було вкрито вівтарною картиною, і таким чином майже до нині не були відомі ці приховані скарби святині. Повне розкриття настінних розписів тривало аж до літа 2010 р, під час чого на стінах всієї поверхні апсиди було розчищено шикарні композиції настінних розписів. Поряд з апсидою і на стінах нефу також були виявлені кращі за кращих розписи. Реставраційні роботи були проведені у 2012 р, в результаті чого ми можемо бачити імпозантні композиції фресок. Концепцією реставрації було розчищення кожного фрагменту середньовічного розпису. І в результаті цього можемо констатувати, що у 2012 році в місті Бакталорангаза було виконано мабуть найбільш важливу і найбільш якісну реставраційну роботу в Угорщині.

 В центральному регістрі картини східної стіни апсиди було розписано Розп’яття Христове, під хрестом з Дівою Марією та євангелістом, Святим Іоаном. В нижньому регістрі картин південного кутку східної стіни апсиди знаходиться сцена відомої легенди Святої Єлизавети. На склепінні апсиди панує ікона Пантократора у мандорлі, на іншому розписі зображено Діву Марію з немовлям Ісусом. На північній стіні нефу помітно сцену коронації Святого Ласло, на південній стіні написана фреска Святої Олени з хрестом. На північній стороні тріумфальної арки до нас залишився настінний розпис легенди Святої Доротеї. Всі ці настінні шедеври напевно були виготовлені на початку XV століття.