Анарч, реформатська церкваПоселення Анарч простеляється на північній частині ніршегського краю, і на південь від міста Кішкарда. В назві поселення багато хто асоціює на анаграму слова «arany» - у перекладі означає «золото» - з добавленням суфіксу «cs». Поселення вперше згадується у 1212 році. Воно розділялося на Малий і Великий Анарч. В архівних документах згадується про дві церкви села. Пізніша з них ототожнюється як попередник наявної кам’яної. З цієї первинної споруди по сьогодні залишилася північна стіна нефу, а також опорна стінна конструкція тріумфальної арки, а західна стіна залишилася тільки частково. В архівних довідках церква вперше згадується у 1375 році водночас зі святителем (Святий Петро). Причина раннього знесення церкви нам невідома, споруда, на сонові наявних стилістичних ознак була перебудована у період 1450 та 1490 років. Стіни церкви романського стилю були добудовані в південну і східну сторони, створюючи цим однонефну, підперту контрфорсами, церкву з полігональним замиканням апсиди. Неф і апсида розділяється тріумфальною аркою півкруглої форми. Апсида первинно могла мати двоступінчасте нервюрне склепіння готичного стилю. Інтер’єр освітлений через чотири віконні отвори стрілчастої форми. В південній частині церкви побудована седілія, а на північній стороні - двері ризниці з кам’яним обрамленням і наддверним карнизом, а також багато декорована дароносиця з фіалами на опорі з гербом родини Анарчів. На північну сторону церкви було побудовано нову ризницю. Нервюрне склепіння готичного стилю апсиди знищилося, замість нього на рубежі XVIII-ХІХ століть було зведено бочарне склепіння. Між 1856 і 1858 роками перед західним фасадом церкви було побудовано дзвіницю. |
